ОФІЦІЙНИЙ САЙТ РАХНІВСЬКОГО НВК
"ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ, ДНЗ"

СЛАВА УКРАЇНІ!
ЗНАЙШЛИ ПОМИЛКУ? НАТИСНІТЬ ТУТ
Субота, 18.01.2020, 20:07
» Меню сайту
» Розділи
Нормативні документи [0]
Виховні заходи [12]
» ПОДІЇ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
» Статистика
» Пед ПРЕСА

Просмотреть увеличенную карту
Головна » Файли » Виховна робота » Виховні заходи

Боднар Т. А. День пам'яті жертв Голодомору
[ Чтобы скачивать файлы зарегистрируйтесь, или войдите под своим логином ] ] 03.12.2016, 15:21

Боднар Тетяна Анатоліївна

педагог-організатор

Рахнівського НВК «ЗОШ І–ІІІ ступенів, ДНЗ»

 

День пам'яті жертв Голодомору

 

Мета: вшанувати світлу пам’ять безвинно замучених голодом людей; допомогти учням глибше усвідомити значення історичної спадщини про Голодомор 1932–1933 років; виробляти вміння самостійно аналізувати  і робити висновки, виховувати почуття співпереживання, пошану до історичного минулого українського народу.

Урочисто прикрашений зал. На столиках кетяги червоної калини, гілочка зеленого барвінку, букет свіжих квітів – чорнобривців, перев'язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику. В центрі столика – розламана хліби­на, склянка з водою, зверху — окраєць хліба. Напис: «Ціна йому — життя», образ Божої Матері, прикрашений вишитим рушником.

 В залі оформлено книжкову виставку «Голод 1933 — незагойна рана України».

Лунає музична композиція Баха.

 

Учень. У той рік заніміли зозулі,

Накувавши знедолений вік,

У той рік і гілля, і коріння –

Все трощив буревій навкруги…

І стоїть ще й теперУкраїна,

Як скорботна німа край могил.

1 Ведучий:  Сьогодні наша зустріч присвячується пам'яті тієї частини українського народу, яка загинула мученицькою смертю від голодомору 1932–1933 років.

2 Ведучий: У 1932–1933рр. в Україні був великий голод. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знав, скільки безвинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей і ще ненароджених – у лонах матерів…

(Перегляд відеоролика «Пісня пам’яті жертв голодомору»)

1 Ведучий: Згідно з дослідженнями Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, демографічні втрати від Голодомору 1932–1933 років вУкраїні становлять 3,2 мільйони осіб. За даними інституту, в роки Голодомору в містах загинуло 940 тисяч працездатного населення (віком від 15 до 60 років), 262 тисячі людей похилого віку і 800 тисяч дітей. Серед сільського населення загинуло 660 тисяч людей працездатного віку, 242 тисячі осіб похилого віку і 594 тисячі дітей. За п’ять місяців 1933 року (з березня до липня) в Україні загинуло стільки ж людей, скільки померло за п’ять попередніх років. Найбільше українців загинуло у Київській (майже 15% населення) та Харківській областях.

 

Учень

 

Пекельні цифри і слова

У серце б’ють, неначе молот,

Немов прокляття ожива,

Роки ті чорні, голод…голод…

У люті сталінській страшній

Тінь смерті шастала по стінах.

…мільйонів. Боже мій!

НедолічиласьУкраїна.

В історії ж пером швидким

Писались гімни і хорали,

А ці пекучі сторінки

З історії повикидали.

В руках, що виростили хліб,

Не залишили і зернини.

Ні, рід наш в горі не осліп,

Ти все згадаєш, Україно!

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнімлюдоморам.

Хоч радість легше пам’ятать,

Та треба пам’ятать і горе.

 

1 Ведучий: На багатьох чорноземах України вмирали люди. Уже в листопаді

 

не було чого їсти. Почався голод. Великий. Страшний. Невблаганний. Пішов голод степами. Пішов. Перед ним дверей не зачинити, не зупинити ні плачем дітей, ні тужінням матерів. Він уповзав у хати, населяючи їх мерцями. Двері навстіж. Мертво. Люди не плакали, умирали мовчки.

2 Ведучий: На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні 1932 – 1933 роках оголошуємо хвилину мовчання. (Стук метронома).

Молитва Катерини Мотрич (дівчинка і хлопчик)

за убієнних голодом 1932-1933 років

Хлопчик:

— Хто се? Чий голос щоночі просить: «Хлібця! Хлібчика дай! Мамо, матусю, ненечко! Крихітку хлібця».

Дівчинка:

Сину Божий! Ісусе Христе! Спасителю наш! Порятуй від голодної смерті народ мій, у якого дика саранча забрала до зернини.

Хлопчик:

Богородице! Матір наша небесна! Свята Покрово, покровителько лю­ду святоруського! Куди ж ви всі відійшли? Чого ж залишили мою землю і нарід мій на поталу червоних дияволів?

Дівчинка:

Чи ж не бачите, що вони доточують кров із могутнього українського дерева? Чи ж не бачите криниці, повної українських сліз? Чи ж не бачи­те, що то не Україна вже, а велетенська могила? Де ж ви, сили небесні?

Хлопчик:

Господи! Страждання, муки й горе мого народу до Всевишньої скорботи зарахуй, і біди й погибель від землі й народу сущого відведи.

Разом (дівчинка і хлопчик):

Нині, прісно і навіки вічні відведи! Амінь.

 

Учень1(запалює свічку).

Не звільняється пам'ять, відлунює знову роками.

Я зітхну... Запалю обгорілу свічу.

Помічаю: не замки — твердині, не храми —

Скам'янілий чорнозем — потріскані стіни плачу.

Піднялись, озиваються в десятиліттях

Здалини, аж немов з кам'яної гори

Надійшли. Придивляюсь: «Вкраїна, двадцяте століття»

І не рік, а криваве клеймо: «Тридцять три».

Учень 2 (запалює свічку): Хай світло від свічки у небо летить.

Хоча б одну душу зігріє в цю мить.

Щоб душа ця загублена спокій знайшла.

І увічність до Бога вона відійшла.                        

Учень 3(запалює свічку):Хай палає свіча… хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Хай сьогодні спогади лунають,

Пам'ять чиста, світла і велична,

Пісня й слово хай єднає нас.

(Пісня О. Білозір «Свіча» + презентація)

Учень 4:Вірш «На могилі жертв голодомору»

 

Час пройшов, проминули літа,

Вже зітерлись у пам 'яті нашій

Тих жахливихчасівгіркота

І обличчя від голоду павших.

 

Сільський цвинтар, буяє бур 'ян

На занедбаній братській могилі.

Невже в головах наших туман,

І розвіять його ми не в силі?

 

Але пам 'ять не вмерла, жива.

Хоч всі ми й заслуговуєм докір.

Ось дідусь промовляє слова.

Все згадав, а пройшло стільки років.

 

Хай стоїть на могилі цій хрест,

А на душах хай крига скресає,

Хоч один відпоки на сто верст,

Хай на ньомусвіча не згасає.

 

 

 

1 Ведучий: Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу оберуть дорогу.

2 Ведучий: Я вірю в силу доброти

Що має долю роботящу,

Щохоче. Щоб я, і ти,

І все було у світікраще.

 

1Ведучий: Живіть же ви і за тих, хто не зміг жити, радійте і за тих, хто не радітиме вже ніколи. Пам’ятайте їх!

2Ведучий: Звичай зобов’язує поминати мертвих хлібом. Ми розділяємо хліб між усіма присутніми. Царство небесне всім, хто помер від голоду.

Учень1 Їж, сину, хліб, та пам`ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і посмішка очей.

Учень 2 Їж, доню, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А як сідаєш, сину, мій до столу,

То пам`ятай, що хліб – це значить жить.

 

Категорія: Виховні заходи | Додав: Марго
Переглядів: 431 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
» ДОПИСУВАЧІ
Марго


328 матеріалів
Tanysha


114 матеріалів
Ксенія


109 матеріалів
pashtepa26


11 матеріалів
» ПОШУК
» Погода в Рахнівці
Рахнівка 
» ...
Онлайн перекладач
поменять
» Курси валют
Загружаем межбанк от minfin.com.ua
» Сайт існує
Сайти педагогів НВК
  • Блог вчителя початкових класів Зоріної Лариси Василівни
  • Блог вчителя біології та хімії Буяр Наталії Іванівни
  • Блог вчителя англійської мови Терепенчук Світлани Василівни
  • Крок за кроком. Педагогічний досвід Шеверногої М.В.
  • Copyright MyCorp © 2020Зробити безкоштовний сайт з uCoz